Коли народжується дитина, Бог запалює на Небі
зірку, коли ж людина помирає ця зірка починає згасати.
Олексій вважав,
що сам має право запалювати ці зірочки, адже сотням дітей він допоміг побачити
світ. Народився хлопець у звичайні, роботящій родині. Змалечку любив читати. У
школі особливо зацікавився біологією і анатомією. Згодом, поступив у медичне
училище, потім в університет і получив направлення на практику в одну з
найкращих клінік Берліну.
Там у Німеччині
отримав запрошення на роботу. Працював спочатку важко: на ньому лежала вся
письмова робота, прийом хворих і їхнє попереднє обстеження. По вечорах, щоб
підзаробити влаштувався лаборантом в іншому відділі цієї ж лікарні. Одного
вечора наводячи порядок в одній з палат він познайомився з Анною.
ЇЇ мати була
українкою, але в 19 вона вийшла заміж за німецького бізнесмена і народила йому
дитину. Анна також працювала у клініці. Молода, надзвичайно красива дівчина,
привертала увагу багатьох чоловіків.
Олексій зразу
закохався в Анну. Вони проводили години чергування в клініці разом. Розмовляли
про все на світі, обговорювали медицину, ділилися планами на майбутнє. Олексій
не хотів розлучатися з Анною ні на мить. Він не вагаючись запропонував дівчині
одружитися, а вона не роздумуючи погодилася. Але чекати з одруженням довелося
довгих 5 років. Батьки дівчини не хотіли віддавати свою єдину дитину за
простого інтерна.
Лише коли Олексій
став лікарем,а згодом заробив гроші на,
хоча і маленьку, але власну квартиру – батьки дівчини погодилися. Весілля
справили гучне, в одному з найдорожчих ресторанів Берліна. Приїхали навіть
батьки Андрія з України і , на диво, вони швидко знайшли спільну мову з багатою
та інтелігентною родиною Анни. На весілля батьки дівчини подарували молодятам
автомобіль і гроші, рівно стільки , щоб продати їхню однокімнатну квартиру і придбати новий, просторий будинок.
Олексій з Анною були найщасливішими. Зовсім скоро Олексія підвищили на роботі і
він, незважаючи на свій молодий вік, став завідувачем відділення. Олексій
допоміг багатьом жінкам народити дітей, навіть коли інші лікарі від них
відмовлялися. Лише одне непокоїло молоде подружжя: Бог не посилав у їхню сім’ю дітей. Щоразу, повертаючись у пустий
будинок та розглядаючи кімнати приготовані для дітей, Анна не стримувала
сльози, а Олексію хотілося як найшвидше покинути будинок. Десятки обстежень,
сотні процедур і тисячі доларів витрачених на ліки. Анна не могла більше
працювати в лікарні та дивитися на таких щасливих, вагітних жінок.
Так пройшло ще 5
років. Олексій став головним лікарем в
клініці, Анна - його заступником. Всі
раділи за таку, здавалося б , щасливу пару, але все частіше Анна чула у себе за
спиною жалісні слова про те, що гроші, слава та навіть любов, не приносять
такого омріяного щастя. Олексій як міг заспокоював дружину: дарував
дорогоцінності, квіті та прикраси, старався приділяти їй більше часу і уваги.
Анна кохала чоловіка, але розуміла, що не зможе зробити його щасливим. Вона хотіла вже піти
від нього, але раптом подзвонив телефон. Їх з Олексієм терміново викликали на роботу.
Молода вагітна
жінка попала в аварію. Можливості врятувати її з дитиною не було. Олексій робив
все можливе, але витягнути жінку з того світу йому не вдалося. Зате Олексій
зумів врятувати двох дітей - близняток тієї жінки. Як вже потім всі дізналися,
дівчина була безробітною, жила в гуртожитку, а батько дітей відмовився від них
ще до їх народження, через ваду серця в одного з близняток. Коли Анна побачила
немовлят, не змогла відірвати від них погляду. Саме вона наполягла на тому, щоб
охрестити їх. Хлопчика назвала Домініком, а дівчинку – Анджелікою. Та за
декілька днів по дітей прийшли люди з дитбудинку. Анна розуміла, що хворого
Домініка ніхто не всиновить, а їй так не
хотілося,щоб братчика з сестричкою розлучали.
Дівчина все
вирішила. Ввечері вона підійшла до Олексія, щоб повідомити про те, що хоче
всиновити дітей і вона не змінить свого рішення, навіть якщо чоловік її покине.
На велике здивування Анни, Олексій нічого не відповів, а лише ніжно пригорнув
дружину і щось тихенько прошептав.
І ось через 3 роки, уже професор і кандидат медичних наук
Олексій Миколайович, поспішав додому. Там, його чекало двоє галасливих. а головне,
повністю здорових дітей і красуня дружина, в якій билося уже два серця.
Кажуть, Бог запалює зірку, коли посилає на землю
нове життя, а на людину покладає головне завдання – не дати цьому життю
загаснути.
Немає коментарів:
Дописати коментар